ВІДГУКИ КЛІЄНТІВ

 

Владислав Августович - дай Бог Вам здоров'я !

Спасибі Вам величезне за Ваші поради! Час і зусилля котрі ми потратили сторицею повернулись у результаті - наш син перестав заїкатись ! Всього Вам найкращого. Ще раз спасибі за Ваш професіоналізм!
Максімов А.І - Запоріжжя

*******

Пане, Владиславе!
Спасибі за Вашу благородну діяльність!
Ви прекрасна Людина! Дай Бог Вам здоров'я, щастя і довгих років життя!
Алла - Тернопіль

******

Дякую Вам Велике Владиславе Августовичу! Нам дуже допомогли ігри в піску. Я занадто по-дорослому ставилася до дочки, а Ви знаєте, в кращу сторону змінилася і Катя !!! Їй справді не вистачало моєї ласки та ігор.
Вона стала набагато спокійніша , став спокійний сон. Зникли тіки. Ще раз спасибі.
Анна - Заліщицький р-н

*******

Ірина Петрівна, Величезне дякую Вашу за допомогу! Буду дотримуватися ваших порад. з вашою допомогою я схудла на 20 кілограм, знизився тиск, нормалізувалось травлення, зникли проблеми з туалетом (я так довго мучилась закрепами) .... покращилися стосунки в сім'ї з чоловіком. І сайт у вас чудовий. Стільки корисної і важливої інформації. Спасибі ВАМ!!!
Іванна  - 52 роки Тернопіль

*******

Хочу подякувати всьому колективу лікувального центру Нетрадиційної медицини. Вони всі ( психолог, психотерапевт, лікар гомеопат, голкорефлесотерапевт ) дуже сильно допомогли моєму синові. Усунули всі страхи, у дитини зникли нав’язливості, дитина успішно вчиться і розвивається. Він вміє дружити, він не боїться виходити з дому ... він здоровий і щасливий . Ми прийдемо до Вас в любий час і приведемо свої знайомих і друзів - тільки залишайтесь такими ж чуйними і добрими і розуміючими . Величезне Спасибі Вам за все.

Батько Михайла Бадюка , 10 років.

*******

Більше 5 років ходив по різних психологах, психіатрах, не кажу про знахарів і екстрасенсів - намагаючись побороти ОКР , вже майже зневірився, тому результату не відчував. З Владиславом Августовичем нам знадобилося кілька місяців роботи, щоб отримати істотне поліпшення.
Спасибі! - Ярослав, 30 років (25.10.2014)

*******

Поганий настрій, дратівливість, від цього і проблеми в спілкуванні з близькими мені людьми ... записалася на прийом до психотерапевта Владислава Газолишина. Ми встановили, що моя депресія виникла внаслідок поганих відносин в дитинстві між батьками. Щоб практично повністю позбутися цього стану, нам знадобилось півтора року ... життя змінилося настільки, що я змогла поміняла все! - роботу, місто проживання ... вийшла заміж і у мене зараз чудовий хлопчик .. я щаслива. Дякую Вам величезне))) - Світлана, 29 років (11.05.2014)

*******

Хочу звернутися до тих, у кого порожнеча всередині, відчай і все «з рук валиться» ... ситуація безвиході, самому не впоратися ... 3 роки депресії, лікарні, ліки, я думав по-іншому вже не буде, поки мені не порекомендували звернутися за допомогою до професійного психотерапевта Владислава Газолишина. Владислав, спасибі Вам, що ви є! Розумію, що роботи у нас ще багато, але результат ВЖЕ колосальні: я пішов на роботу,  з'явилось особисте життя ... . Побільше Вам вдячних клієнтів і позитивних відгуків, Ви цього заслуговуєте! - Віталій, 30 років.

*******

Ірина Петрівна, дякуємо Вам за професійну допомогу! Ми з чоловіком вдячні за те, що допомогли повернути гармонію і взаєморозуміння в нашу сім'ю! - Наталія і Дмитро

*******

Ірина Петрівна, величезне Дякуємо за вашу роботу !!!!
Ви робите таку благородну, потрібна справа для всіх !!! Стільки років лікувала бронхіт, скільки ліків, хімії, а Голкотерапія і Гомеопатія зробили диво - я здорова!, Вже третій рік немає рецидивів! ... Просто неможливо виразити всю свою подяку на словах ... а тим більше ось так ... через інтернет ...
Світла, здоров'я, любові, щастя і всіх благ Вам і вашим близьким !!!
Анелія, Хмельницький

******

Багато років мене турбували болі в хребті, суглобах, лікувався постійно в лікарні, але полегшення було тимчасове. Після кількох курсів голочок болі практично зникли, рухливість покращилася. А головне без ліків, без капань.! Дуже дякую за лікування Ірина Петрівна !
Анатолій, 55 років, Зборів..

******

Спасибі Вам і вашому Центру Нетрадиційної медицини за взаєморозуміння, співчутливість і толерантність. Був важкий період після розлучення, депресія,безсоння, втрата бажання жити. Після тривалої роботи лікарів центру вдалося справитися з своїм станом, віднайти ціль у своєму житті. Все вдалося! Я живу повним, цікавим життям! Дякую!
Оксана, 45 років, Тернопіль.

******

Дякую Владислав Августович, за все, що Ви для мене зробили. Ви мені допомогли вилікуватись, позбутись необґрунтованих страхів та пізнати самого себе. Постійно згадую та використовую в повсякденному житті Ваші рекомендації. Величезне спасибі за те що Ви робите!
Андрій, Тернопіль.

******

Я, Оля, мені 18 років. Приїхала в Тернопіль півтора роки тому з невеликого міста зі Східної України. Приїхала для того, щоб вчитись і займатись спортом. Я змалечку була самостійною і мені завжди все вдавалось легко. Я добре вчилась в школі і весь час займалась (скільки себе пам’ятаю) спортом. Поступила у ВУЗ без труднощів – вчусь заочно  і почала працювати, знайшла друзів і навіть роботу. Але … десь за рік почались проблеми. З’явився страх. Я почала боятися всього! Я почала боятись на тренуванні, що не зможу виконати підхід, я боялась, що буде невдача на виступах, що травмуюсь і треба буде повертатись додому, я боялась в побуті, що я нічого не вмію і що не зможу тут бути сама. Настрій пригнічений, апатія і байдужість, сльози і плач … Я себе не впізнавала, я не така, але змінити я нічого сама не могла. Яке там тренування! який спорт чи навчання! – я ледве ходила, ледве пресувалась… Мій тренер порадив мені звернутись в Кабінет Психологічної допомоги. Звернулась на початку березня 2015 року. Відвідувала заняття 1-2 рази на тиждень – частіше не могла,не було сил. На третьому занятті я відчула зміни, а на 7-8 занятті покращення . Відвідавши 20 сеансів психокорекційних занять, голкорефлексотерапії і гомеопатії відчула значне покращення загального і психічного стану організму. Повернулась енергія і сила, бажання вчитись, займатись, спортом,  працювати. Я дуже вдячна Вам Ірино І Владислав. Я щаслива, я тепер собі подобаюсь, я зрозуміла,  як я себе виснажувала і експлуатувала – я полюбила себе і … полюбили мене.  Я зараз закохана і у мене є хлопець …   Все стало Класно і навіть краще чим було! Дякую ВАМ! Ви врятували мене,  Ви витягли мене.     Тернопіль. 15.05.2015

******

Я відвідував заняття з психокорекції  терапії загалом 6-ть років. Це була різна форма роботи і індивідуальні заняття і групові. Причиною мого звертання було лікування заїкання, яке було у мене ще з малих років. Те лікування, яке мені «забезпечили»  мої батьки – це було відвідування «сеансів» у «бабок»  з виливанням воску і викачуванням яєць. Чим старший я ставав - тим більше я відчував залежність від батьків, тим  менше я міг знайти друзів, тим більше мені хотілось залишатись вдома і не виходити на вулицю  і говорити до чужих і незнайомих людей. Коли я почав лікування, то лікування було ускладнене тим, що  на зовні вийшли мої страхи, моя депресія і самотність, мої дитячі і підліткові травми, образи і  розчарування… Періодично я рвався з дому – хотів кудись їхати – змінити місце, людей, знайти роботу і створити власну сім’ю, але  було страшно і так страшно, що я навіть не усвідомлював,  як я боюсь залишити батьків і , (як мала дитина, хоча мені було 35, потім 37, потім 40)…я боявся невдачі, боявся що обмануть, використають, боявся як я буду сам.

Тривога з часом зменшувалась, я починав розуміти себе, менше боятись людей і  що раз більше розуміти, що заїкання тут ні до чого і не має  такого  значення, як я йому надавав. Я то зовсім перестав  заїкатись, то знову починав, але це все було зв’язано  з моїм страхом світу і  людей. Як виявилось потім я придумав собі це заїкання, я заховався за нього, я закрився ним: якщо я заїкаюсь - значить я інвалід і я не можу жити окремо без батьків, мені з часом стало потрібно було це заїкання.

І ось настало диво - я перестав  боятись!  Я був нас тільки заскочений цим фактом,  що на початок не міг вирішити, що я маю робити, де я можу тепер подіти мою волю, яка раптово я отримав. Я вирішив їхати за кордон. Не тільки за ради заробітків, але ще,  зради насолоди свободою і випробовування себе -  я зрозумів – потребую  цього… Я дуже! Дуже вдячний Владиславу Августовичу Газолишину! Ви чудовий спеціаліст!  і ще, чи я шкодую про ці роки, які використав  на лікування?  – ні ! – це було не зовсім лікування – це були мої зміни і моє дорослішання, це була частина мого життя.  я переконаний я би ніколи, ніколи би не подорослішав, ніколи би  не зміг робити те, що я роблю (я працюю! Сам на  себе!) , як живу, я почуваю себе, самостійним. Може це комусь  здається дивним в  41 рік таке писати, але для мене це просто  якийсь подвиг. Я дивлюсь на себе – ким я був і ким став … Боже,  як добре що я відважився піти на терапію і що Ти дав мені сили пройти цю дорогу до кінця!

Олег, Стенфорд  19.04.2015

******

Хочу подякувати, Владиславові Августовичу та Ірині Петрівні, допомогли моїм дітям і ще до тепер допомагають…

Переїхали мої до Польщі. Внучка пішла у школу у 4-й клас, а вони обоє знайшли слава Богу роботу і працюють там … у дитини почалися проблеми. Ще коли були на Україні, була все добре – росла здоровою дівчинкою, а при переїзді – почалося. Нова школа, новий колектив, нова мова – все нове, мала почала боятися – не хотіли ходити до школи, стала плаксивою, лякливою, не пускала дочку, щоб ні на хвилину не відходила від неї. А за якийсь час ще у дочки почались проблеми зі здоров’ям и – вона у мене з дитинства хворіла на бронхіти і простуди і тут це все вернулося … біда одним словом – хоч бери вертайся. Але наші добрі знайомі з Кракова (їх діти ще раніше переїхали у 2012 р) порадили добрих спеціалістів, які колись їм допомогли з сином з ігровою залежністю . Сказали, що то наші з України лікарі, які мають свій кабінет, дали адресу і телефон до них. Ними виявились Владислав Августович та Ірина Петрівна Газолишин. Вони допомогли і внучці і дочці і в любий час готові допомогти і ліки дають безкоштовно і добрим словом допоможуть і в питаннях побутових порадять… Боже як я Вам вдячна, ну просто як віддала дітей у надійні руки (попросила старшу дочку щоб написала до тих лікарів листа, надіюся дійде ), дякую ще раз.

Марія Стахів 65 р. Тернопіль